Майстер - клас "Вареники-хваленики"

Тема: «Вареники - хваленики»

Кількість годин: 45хв.

Вік дітей: 8-10 років. Перший рік навчання

Мета та завдання: навчити учнів готувати вареники за народними традиціями,

розвивати пізнавальний інтерес  до виробів з тіста та улюбленої страви- вареники. Прищеплювати любов до української культури та народних традицій. Виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю.

Обладнання та матеріали:

1.      3 склянки муки

2.      ¾ склянки кисляку

3.      ½ чайної ложки солі

4.      Миска

5.      Рушник

6.      1 яйце

7.      Качалка

8.      Дошка

Хід заняття

1.      Організаційний момент.

2.      Актуалізація опорних знань.

Вікторина «Українські страви»

1. Назвати головний компонент харчування українців. (Хліб)

2. Що символізував хліб? (Гостинність, добробут, ним благословляли на щастя подружнє життя, з хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей, вперше входили в нову хату, вітали матір з новонародженим.)

3. З яких страв складалося в основному меню? (З хлібних страв. За традицією вони готувалися здебільшого з житнього, гречаного та кукурудзяного борошна)

4. Які пшеничні вироби були і зараз є символічними? (Паляниця, коровай, млинці)

5. Назвати виразну особливість українського весільного обряду. (Коровай, шишки, калачі весільні.)

6. Які страви найбільш притаманні українській кухні? (Овочеві страви)

7. Назвати асортимент овочевих страв української кулінарної традиції. (Борщ, капусняк, голубці, квашена капуста, солоні огірки, гарбузова каша, картопляні страви — деруни)

8. Яка страва стала маркованим елементом в українській етнічній культурі? (Борщ: червоний, зелений, холодний.)

9. Яка страва була найкориснішою серед страв, виготовлених з городніх рослин? (Капуста сира, квашена і тушкована.)

10. Назвати найпоширеніші молочні страви, які бували на селянському столі. (Свіже й кисле молоко, відтоплений сир, вареники, пироги з сиром)

12. Назвати найпоширеніші страви з борошна. (Вареники, галушки, млинці, гречаники)

13. Для яких страв з борошна використовували капусту, картоплю, сир, мак, варені й товчені сухофрукти, свіжі ягоди, варену квасолю, перетерту ка­лину? (Ними начиняли вареники, пироги.)

14. А чим заправляли вареники? (Салом чи олією з цибулею, сметаною, ряжанкою.)

15.  Які страви готували на свята? (Страви з м'яса, яйця варені й смажені.)

16.  Яка страва була обов'язковою ритуальною на поминках? (Коливо або канун. (Готували його з вареної пшениці з медовою ситою, яку пізніше замінив варений рис.)

17.  Назвати найпопулярніші напої українців. (Узвар, квас, сироватка,чай з цілющих рослин: м'яти, звіробою, чебрецю, липового цвіту, вишневих чи малинових гілок).

3. Робота з картками «Знайди страви з борошна»

Керівник гуртка: Дітям роздаються картки зі словами страв (борщ, хліб, капусняк, пироги, голубці, млинці, деруни, квашена капуста, вареники, капуста тушкована).

Треба знайти картки зі словами страв з борошна.

4. Повідомлення теми «Вареники - хваленики»

Керівник гуртка: Любі діти, сьогодні ми з вами зібралися для вшанування однієї української страви. А про яку страву піде мова дізнаєтеся, якщо відгадаєте загадки.

Химерний, маленький,

Місили, місили,

Ліпили, ліпили,

Бокастий, товстенький.

А тоді – хіп, та в окріп!

Чимось смачним напхався,

В масло та сметану.

В окропі купався, 

Хто зуміє відгадати,

У дірку впав - і пропав.

Того будемо частувати.

Керівник гуртка: Про що мова?                                                            

(діти відповідають).

Керівник гуртка:  Дітки, пригадайте!

Що у світі найсмачніше?

Може краби чи ікра?

Може ще щось найдивніше? 

Є багато різних страв.

Тільки в хаті українській

Покоштуєш диво з див:

Ось півмісяця у мисці,

а над ними в’ється дим,

Бо гарячі, масло тане…

Чи ж ви знаєте, що це?

Це вареники в сметані

Найсмачніші над усе!

Керівник гуртка: Серед розмаїття традиційних українських страв особливе місце займають вареники. Про них складають пісні, пишуть вірші, ним споруджують пам’ятники. Українському народу здавна відомо приготування варених пиріжків з різною начинкою, які іменуються як вареники. За давнім переказом це споконвічно слов’янське блюдо, але насправді рецепт цих казкових варених пиріжків був запозичений у турків, які їх іменували як «дюш-вар».

Це турецьке блюдо більше схоже на наші пельмені, але вони настільки сподобалися українцям, що трохи переробивши рецепт страви вони стали одним з основних «гостей» на наших столах. Особливо часто їх готували на свята або по неділях, і навіть готувалися в подарунок вагітній жінці, і на весілля.

Що ж стосується «дюш- вару» то їх готують з тіста, а головна начинка м’ясо. Але український народ настільки різнобічний, що з одного блюда вийшло кілька десятків. Адже ми з вами можемо до безкінечності перераховувати, з чим бувають вареники.

Походження назви «вареники» пішло від слова «варити». Але так само це блюдо мало ще одну назву – «вареники з піском», що означає ситні вареники. Вони ніколи не мають солодку начинку, а тільки обсмажене сало з борошном. Такі вареники популярні на Чернігівщині та Полтавщині.

«Ситні вареники», отримали свою назву теж через ситну начинку: капуста, товчений горох, квасоля. Вони мають свою популярність в Харкові.

У регіонах західної України, вареники називають «пирогами». Їх варили в окропі, потім виймали ополоником, складали в макітру і заливали засмажкою з рослинної олії або вершкового масла, а так само з сала з цибулею. Давали настоятися десять хвилин і подавала на стіл.

Так само існують «вареники з сюрпризом», часто їх готують на новорічні та різдвяні свята, коли можна було гадати.

Всі незаміжні дівчата, а також ті, у кого не склалося сімейне життя, в святий вечір готували вареники, разом із заміжньою жінкою, і поки вони розмовляли про майбутні ворожінні, ця жінка в один з вареників в начинку додавала гіркий перець, і кому з дівчат попадався такий вареник, в цьому році, за передбаченням, повинна вийти заміж.

Вареники настільки увійшли в слов’янську культуру, що в Черкасах було зведено пам’ятник варенику. Автор заслужений скульптор і художник України Іван Фізер. З цією стравою пов’язано багато українських традицій і звичаїв, про що ви переконаєтесь побувавши на майстер-класі «Вареники - хваленики».

5. Практична робота

Керівник гуртка: Будемо готувати вареники.

Беремо борошно просіваємо через сито, насипаємо його гіркою і робимо у ній загиблення.

У заглиблення обережно вбиваєм яйце, додаємо сіль і робимо однорідну масу.

Тісто має бути добре вимішане й пластичне. Тісто накриваємо рушником і залишаємо набухати.

Поки тісто набухає. Готуємо начинку для вареників. Це товчена картопля.

Перед тим як тісто покладемо на дошку, підсипем трохи борошна. Тісто розкачуємо і вирізаємо        кружечки склянкою.  Усередину кожного шматочка тіста кладемо 1 чайну ложку начинки і заліплюємо посередині, а потім заліплюємо край. Поки ліпемо вареники, у широкій каструлі нагріваємо воду до кипіння. До окропу додаємо сіль і занурюємо у нього вареники, ретельно розмішуємо, щоб вони не зліпилися та не прилипли до дна каструлі. Невдовзі вареники почнуть спливати. Після того як вареники спливли,  їх продовжуємо варити ще 3-4 хвилини. Потім вареники виймаємо шумівкою, зціджуємо воду перекладаємо у миску й поливаємо вершковим маслом, сметаною, чи олією з підсмаженою цибулею.

Керівник гуртка: 

Аж ось вареники готові!

Любі гості, просимо до столу!

Любі гості, просимо сісти,

Вареники будем їсти,

Вареники у сметані!

Керівник гуртка: Пригощайтеся варениками!

6. Заключна частина

Перевірка засвоєних знань.

·         З якою українською стравою познайомилися?

·         Що означає слово «вареник»?

·         В якому місті зведено пам’ятник варенику?

·         Вправа «Мікрофон»

·         Сьогодні на занятті   мені сподобалось?

·         Сьогодні на занятті  я запам’ятав?