Квест "Моя Україна"

Мета:

·         збагатити знання школярів про Україну;

·         розвивати почуття гордості за свою країну;

·         виховувати бажання пізнавати свою історію,

·         зберігати національно-культурні традиції українського народу.

Обладнання:  літери на папері, українські костюми

Керівник гуртка:

Є на світі моя країна

Де червона цвіте калина.

Гори, ріки і полонина -

Це моя Україна.

Є на світі моя країна,

Найчарівніша, як перлина

Керівник гуртка:  Добрий день! Хлопчики та дівчатка! Вітю вас з початком літніх канікул!

Сьогодні  ми підготували для вас захід який називається квест «Моя Україна».    Адже усім вам відоме прислів’я  «Без верби і калини нема України».  Зараз ви отримаєте маршрутні листи і будете виконувати різні завдання. (роздаються маршрутні листи)

1 станція  «Мова калинова»

Керівник гуртка:  Немає мови без народу і народу без мови нема. А рідна мова наша милозвучна.

Пояснити значення висловів:

А) Ловити ґави  (бути неуважним )

Тане в роті (про дуже м’яку або смачну їжу)

Світ за очі (куди забажається, куди завгодно – йти, їхати)   

Ясно як божий день (цілком зрозуміло)

Пояснити значення прислів’я.

Б) Задер носа, що кочергою не дістанеш.

Говориться як характеристика гордовитої людини, яка не помічає нічого навколо себе. Деякі люди переоцінюють себе, завжди вихваляються, хоча насправді нічого не варті. Характеристика хвальків.

Допиши слово, яке загубилося у прислів’ї.

В) Праця людину годує, а лінь…..(марнує)

Здоров’я маємо – не дбаємо, а втратиш…… (плачемо)

Ліпше своє, хоч мале, ніж чуже, хоч …..(велике)

Правду не …….(сховаєш)

Хто не працює, той не ……(їсть)

2 станція «Загадкова»

Керівник гуртка:

По черзі читає загадки. Час на роздуми та обговорення не відводиться . Якщо хтось із учасників команди знає правильну відповідь, піднімає руку.

За правильну відповідь команді присуджується один бал.

І червона, й соковита,

Та гірка вона все літо.

Припече мороз – вона

Стала добра й смачна. (Калина)

На городі нога стоїть,

На нозі голова висить.

Куди сонце повертається,

Туди голова нахиляється. (Соняшник)

Квітка пишна, квітка гожа,

На троянду трішки схожа.

На кущах вона зростає.

Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина)

Грушка – не грушка,

Вушка та дужка,

Порожнє бриньчить,

Повне – мовчить. (Відро)

Сонечко в траві зійшло,

Усміхнулось, розцвіло,

Згодом стало біле-біле

І за вітром полетіло. (Кульбаба)

Ніде не купиш,

На вагах не зважиш,

Сам здобуваєш,

У комору складаєш. (Знання)

Торох, торох,

Розсипався горох.

Почало світати –

Нема що збирати.  (Зірки)

Не ставок і не ріка,

Мох росте і осока.

Там земля – неначе тісто,

Що воно за дивне місце? (Болото)

Я великий, я красивий,

Як біжу, то в'ється грива.

Хвіст у мене довгий-довгий,

Хвіст у мене, мов шовковий. (Кінь)

Довгі ноги, довгий ніс.

Прилетів — обід приніс.

Смачних жабеняток

Для своїх маляток. (Лелека)

Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкладає,

А у лісі в холодку

Все кує, мудрує,

Хто вона?.(Зозуля)

Дивний ключ у небі лине.

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі Відлітають.(журавлі)

Привітала нас піснями із весною

І живе з нами під стріхою одною. (Ластівка)

В лісі на зеленій гілці

Ніби грав хтось на сопілці.

Підійшов поближче я

І побачив.(солов'я)

3 станція “Чарівна скринька»”

Керівник гуртка: У чарівній скрині лежать три “яблука”. Перше “яблуко” було завезено до Росії у XVII ст. із Голландії за наказом Петра І, а в Голландію потрапило з Америки. Його називали “земляне” або “чортове яблуко”. Друге яблуко було завезене з Південної Америки. Французи та італійці називали його “яблуком кохання”, “золотим яблуком”. Перша згадка про це “яблуко” в Росії датована 1718 роком. У цей час його вирощували тільки в приватному ботанічному саду. Третє “яблуко” – китайське, батьківщина його – Південно-Східна Азія. Воно так і називається “китайське яблуко”. Назвіть яблука, що лежать у чарівній скрині. (1– картопля, 2 – помідор, 3 – апельсин)

4 станція «Славетні Українці»

Керівник гуртка: Наша рідна Батьківщина – Україна. Багата і гарна наша земля. Милозвучна пісенна мова нашого народу, щирі працелюбні люди живуть на ній. І ми повинні знати, пам’ятати і гордитися своїми предками і нинішніми славними українцями, які своїми подвигами прославляють Україну в цілому світі.

1.      Князь, який охрестив Київську Русь (Володимир Великий)

2.      Автор «Кобзаря». (Тарас Шевченко)

3.      Прізвище української чемпіонки з плавання.(Яна Клочкова)

4.      Перший український космонавт незалежної України. (Леонід Каденюк)

5.      Гетьман України, ім’ям якого названа вулиця вашого села.(Богдан Хмельницький)

6.      Ім’я першого президента України.(Михайло Грушевський)

7.      Київський князь ,який заснував першу бібліотеку.(Ярослав Мудрий)

8.      Прізвище славетних боксерів України. (Кличко)

9.      Видатний український композитор ,який написав дитячі опери «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима й весна».( Микола Лисенко)

10.  Композитор,автор Гімну України. (Вербицький)

11.  Поет, автор Гімну України.(Чубинський)

5 станція «Склади слово»

Керівник гуртка:

Потрібно відповісти на запитання і зібрати слово.

1.      Каструля з дірками через неї просівають борошно. ( сито)

2.      Пісні під які танцюють на дискотеках.(хіти)

3.      Людей, яких шахраї розвели на гроші.(лохи)

4.      4.Найкраща їжа для українця.(сало)

5.      Антон, по дружньому.(Тоха)

6.      І вівці цілі і вовки….(ситі)

6 станція «Заспіваймо пісню веселеньку»

Керівник гуртка: Українська пісня. Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією.

З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя.

Плине час. Але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких — пісня. Сучасні українці не втратили любові до народної пісні, вона живе в кожному домі.

Пісня згуртовує людей, очищає їхні душі, робить життя більш осмисленим, радіснішим і красивим. Наша пісня буде жити вічно.

Тарас Шевченко пророчо сказав про це так:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине.

От де, люди, наша слава,

Слава України!

Легенда про пісню

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи обрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, діти Росії - владність, поляки - здатність до торгівлі, італійські діти одержали хист до музики.

Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини.

- Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

- Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій

роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.                             

-    Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я усі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже йти, та   Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.    

-   Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

Кожен загін показує інсценізацію української пісні.

Підведення підсумків. Нагородження грамотами.